Одне з важливих питань, яке стоїть у фермерському господарстві, в якому займаються розведенням Великої Рогатої Худоби, - це які культури вирощувати, щоб задовольнити потребу у живленні ВРХ і щоб це було економічно доцільно. Для отримання жирного і смачного молока у тварин має бути правильно складений поживний і збалансований раціон. Основу добового раціону складає грубий корм – це сіно і солома, окрім них тварин слід підгодовувати соковитими кормами і концентратами. Для збільшення добових надоїв тваринам необхідно давати більше соковитих кормів – зелень, силос, коренеплоди тощо. Якісно зроблений силос з дотриманням всіх технологічних вимог буде збільшувати кількість надоїв та покращувати якість молока. Концентровані корми (зерно, висівки тощо) мають високий вміст жирів, білків, протеїнів, тому сприяють швидкому зростанню тварин і збільшенню жирності молока. Одним із джерел соковитих кормів варто обирати кукурудзяний силос, а концентратів – сухе зерно кукурудзи. Оскільки, у кукурудзи на силос зерно борошнисте і містить аморфну форму крохмалю, він розщеплюється в рубці корови, що збільшує продуктивність молока, а стебло зеленої маси – м’яке і гнучке, що сприяє високій перетравності для корів. Сухе зерно кукурудзи має тверду структуру зерна, яке містить крохмаль у кристалічній формі. Такий крохмаль проходить транзитом через рубець шлунку корови та розщеплюється в тонкому кишечнику. За рахунок цього сухе зерно кукурудзи перетравлюється повільніше порівняно з силосною кукурудзою, що дозволяє зменшити об’єми заготівлі концентрованих кормів для худоби. Отже, у фермерському господарстві, в якому тримають Велику Рогату Худобу доцільно вирощувати кукурудзу різних типів. Для вирощування кукурудзи на силос необхідно вибирати середньостиглі, середньопізні та пізні гібриди кукурудзи. Довжина вегетаційного періоду визначається насамперед генетичними особливостями гібриду. Показником належності гібриду до певної групи стиглості являється ФАО. Під час вибору гібриду за показником ФАО, потрібно враховувати суму активних температур конкретного регіону та потенціал поля. Чим вище ФАО, тим довший вегетаційний період гібриду, що сприяє збільшенню вегетативної маси рослини, її облистяності. Такі гібриди, при настанні воскової стиглості на момент збору врожаю, ще мають достатньо зеленої вегетативної маси. Особливу цінність мають гібриди, які у фазі воскової стиглості мають добре озернені виповнені качани та мають більшу листову масу над качаном ніж під ним. Для вирощування на зерно обирають гібриди з невеликою вегетативною масою, але високою зерновою продуктивністю і швидко висихаючим зерном. Гібриди із малим ФАО більш придатні до раннього посіву при нижчих, за оптимальні, температурах ґрунту та менш родючих ґрунтах. Рослини з відносно невеликою вегетативною масою і рано дозріваючим зерном швидко досягають низької вологості. Однак сучасні ранньостиглі і середньоранні гібриди по урожайності зеленої маси не уступають середньопізнім гібридам. Існують спеціально виведені силосні гібриди, але його створення складний селекційний процес.Селекціонери намагаються змістити ознаки сорту у бажаний бік: збільшити листову масу і борошнистість зерна, синхронізувати дозрівання зерна й листя. В Україні силосні гібриди пропонують декілька закордонних селекційних компаній, а також розвивають українські селекціонери цей напрямок. Але на сьогодні силосна кукурудза менш затребувана ніж зернова, оскільки вирощування та експорт зернової кукурудзи користується більшим попитом ніж висів кукурудзи на зелену масу… З економічної точки зору перевагою зернової кукурудзи є можливість зберігати її в будь-якому сухому місці, а також подрібнювати до бажаного розміру. Але недоліком є витрати коштів на її сушіння на елеваторах. За рахунок цього, собівартість вирощування кукурудзи на силос значно дешевше. Але і тут селекція не стоїть на місці — ринок насіння пропонує гібриди, які можна збирати з базовою вологістю без потреби досушування і зайвих затрат!
Отже, при виборі гібридів кукурудзи для посіву, як одного із важливих компонентів для корму ВРХ, у фермерському господарстві враховують ефективність надоїв, собівартість корму, територіально-кліматичне розташування земель та звичайно постачальників якісного посівного матеріалу кукурудзи.
.
